e-mail: gpegasus@gpegasus.cc phone: 380-472-383048, 380-096-8793848

Прийменникові сполучення в українському тексті

 

Працюючи над перекладом будь-яких текстів на українську мову, не слід забувати про особливості побудови саме українських висловів. Характерною особливістю українського мовлення, на відміну від російського, є вживання прийменників там, де в російській мові вони не передбачені. Проте в повсякденному житті ми звикли, на жаль, до російських зворотів і, говорячи українською, зазвичай вдаємося до невластивих мовних сполук, забуваючи, що українська мова тяжіє до використання прийменників. Отже, якщо є сумнів, чи потрібно вживати прийменникову конструкцію в тому чи іншому вислові, варто перекласти його на російську, і якщо вислів звучить тотожно, це є ознакою, що його перекладено невірно. Порівняймо: считаю нужным (рос.), але вважаю за потрібне (укр.); согласно закону (рос.), але згідно із законом (укр.); десять минут одиннадцатого (рос.), але десять хвилин по одинадцяти (укр.); лучше всех (рос.), але краще за всіх (укр.); любой ценой (рос.), але за будь-яку ціну (укр.).

Особливо це стосується форм, де йдеться про порівняння, зокрема використовується прислівник більше (менше). Так, портал з української мови http://posibnyky.vntu.edu.ua/ наголошує[RbD1]  на тому, що не можна вживати слів, залежних від ступеньованого (порівняльного) прикметника, без прийменників за, від, порівняно з тощо, або без сполучника ніж. Наприклад: добрее его (рос.), але добріший за (від) нього (ніж він) (укр.); брат старше сестры (рос.), але брат старший за (від, проти) сестри (ніж сестра) (укр.); больше всего (рос.), але більше за все (укр.); больше месяца (рос.), але більше як місяць (укр.).

У технічних текстах дуже часто доводиться стикатися з порівняльними конструкціями, що здебільшого виражені в числовому значенні. Але в сполученні з прислівником більше (менше) числівники не завжди є порівнянням. Отже у перекладачів виникають вагання, чи слід у такому випадку використовувати прийменникові сполучення. Скажемо, [RbD2] чи доречно воно в реченні: «Це значення має бути не менше 15»?

Портал http://onlinecorrector.com.ua/ радить у мовних конструкціях, де прислівник більше (менше) поєднується з числівником у родовому відмінку, що вказує на перевищення якоїсь кількості, вдаватися до прийменників (більш ніж, більш як, понад, більше за): «Обробляємо більш ніж 30 гектарів» (не «більше 30 гектарів»). Проте в текстах технічного спрямування, розміщених в Інтернеті, зустрічаються подібні конструкції як із використанням прийменника, так і без нього: «Значення має дорівнювати 0 або бути більшим ніж 100», «Будь-яке значення, більше за 59, буде перетворено на години та хвилини» (https://support.office.com/uk-ua/article/); «Якщо ви покладете туди значення [RbD3] більше за 255, тип буде перетворений на TEXT» (https://uk.wikibooks.org/wiki/SQL/); «Якщо рівняння f(x) = y відносно х має більше ніж один корінь, то функція y = f(x) не має оберненої функції» (http://zno.academia.in.ua/); «Нормативне значення – більше одиниці» (https://books.google.com.ua/); «…виберіть всі дублікати з часом зміни дельти значення більше 0 і натисніть...» (https://www.hardcoded.net/dupeguru/help/uk/); «Добова потреба вуглеводів 400–500 г, з яких 20–30 г харчових волокон й не більше 100 г цукру» (http://www.chemistry.in.ua/).

Беручи до уваги, що в класичній українській мові ми також зустрічаємо безприйменникові конструкції в поєднанні з числівниками («Його чотирнадцять синів і не менше п'ятдесяти онуків...» – Академічний тлумачний словник української мови, http://sum.in.ua/s/menshe), а також те, що до технічних текстів немає таких прискіпливих вимог, як до літературних, вбачаємо у випадках вживання числівника зі словом більше (менше), де немає порівняння, використання прийменника НЕ ОБОВ’ЯЗКОВИМ.

Утім, в інших описаних вище випадках не слід забувати про вживання прикметників, що значно покращує якість української мови, роблячи її винятковою, чистою від іномовних домішок.

 


Copyright 2014©aedesign.com.ua